Proverbs 14

Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над всією землею!
1

Для дириґента хору. На спів: „Не вигуби“. Золотий псалом Давидів.

2 3Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи лю́дських синів слушно судите? 4Отже, у серці ви чините кривди, дорогу наси́льства рук ваших тору́єте ви на землі. 5Від лоня ще матернього — вже відда́лені несправедливі, з утро́би ще матерньої заблуди́лися неправдомо́вці, — 6їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуля́є, 7що не слухає голосу заклиначі́в, чарівника́, в чарах впра́вного! 8Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх уста́х, левчука́м розбий, Господи, ще́лепи, — 9нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтіка́ється, хай пов'я́нуть вони, як трава по дорозі, 10бодай стали, немов той слима́к, що в своїй слизоті́ розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки! 11Поки почують терни́ну запа́лену ваші горшки, — нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спа́лену! 12А праведний ті́шитись буде, бо помсту побачить, у кро́ві безбожного сто́пи свої він обмиє! 13І скаже люди́на: „Поправді є плід справедливому, справді є Бог, — суддя на землі!“
14

Для дириґента хору. На спів: „Не вигуби“. Золотий псалом Давидів, коли послав був Саул, і стерегли́ його дім, щоб убити його.

15 16Ви́зволь мене від моїх ворогі́в, о мій Боже, від напасникі́в моїх охорони́ Ти мене! 17Ви́зволь мене від злочи́нців, і спаси мене від кровоже́рних, 18бо ось причаї́лись на душу мою, на мене збираються сильні, — не моя в тім провина, о Господи, і не мій гріх! 19Без моєї провини вони он збігаються та готу́ються, — устань же назу́стріч мені та побач! 20І Ти, Господи, Боже Саваоте, Боже Ізраїлів, збудися, щоб покара́ти всіх поган, — і не помилуй ніко́го із зра́дників злих! Се́ла. 21На́двечір вони поверта́ються, ски́глять, як пес, і перебігають по місту, 22й ось слова виверга́ють уста́ми своїми, мечі в їхніх губах, — та хто це почує. 23Але посмієшся з них, Господи, і всіх поган засоро́миш! 24Тверди́не моя, я Тебе пильнува́тиму, — бо Бог оборо́на моя! 25Мій Бог, — Його милість мене попере́дила, Бог учинить мені, що побачу паді́ння своїх ворогів! 26Не вбива́й їх, щоб наро́д мій цього не забув, — міццю Своєю розвій їх і зниж їх, о щите наш, Господи! 27Гріх їхніх уст — слово губ їхніх, і нехай вони схо́плені будуть своєю пихо́ю, і за клятву й брехню, яку кажуть! 28У гніві їх знищ, знищ — і хай їх не буде, і хай знають вони, що царю́є Бог в Якові, аж до кі́нців землі! Се́ла. 29А на́двечір вони поверта́ються, ски́глять, як пес, і перебігають по місту. 30Вони ве́штатись будуть, щоб їсти, коли ж не наїдя́ться, то ска́ржитись будуть. 31А я буду співати про силу Твою, буду радісно вра́нці хвалити Твою милісти, бо для мене Ти був в день недолі моєї тверди́нею й за́хистом! 32Тверди́не моя, — до Тебе співати я буду, бо Бог оборо́на моя, милости́вий мій Боже!
34

Для дириґента хору. На спів: „Лілея свідчення“. Золотий псалом Давидів для навча́ння,

35